Кожен, хто згадує своє навчання, пам'ятає вчителів, а не методи і прийоми. Учитель – серце системи освіти.

(Сідні Хук)

Центр екологічного землеробства «Південь Органік»

Проблеми та перспективи розвитку органічного сільськогосподарського виробництва в Україні

Зовнішні фактори, що стримують розвиток органічного сільськогосподарського виробництва в Україні:

І. Фактори попиту (місткість ринку, темпи його зростання або скорочення, структура попиту на продукцію):

  1. Зниження на 7,5% темпів росту обсягів реалізації органічної продукції у 2009 р. через фінансово-економічну кризу.
  2. Підрив довіри до органічних продуктів харчування внаслідок неправомірного маркування або недоброякісної конкуренції.
  3. Недостатня кількість органічних продуктів переробки.
  4. Відсутній вітчизняний ринок органічних овочів і фруктів, м'ясо-молочної продукції.

ІІ. Фактори конкуренції (кількість основних конкурентів, наявність на ринку товарів-замінників, висота бар'єрів входу до ринку і виходу з нього, розподіл ринкових часток між основними учасниками ринку):

  1. Широкий асортимент сільськогосподарської продукції, яка вирощена за традиційною системою.
  2. Велика кількість конкурентів-виробників традиційної продукції на внутрішньому ринку.
  3. Розвинене виробництво та система реалізація органічної продукції іноземного походження.

ІІІ. Фактори збуту (кількість посередників, наявність мереж розподілу, умови постачання):

  1. Труднощі в реалізації органічної продукції на внутрішньому ринку через нестачу переробних та збутових підприємств.
  2. Можливі зміни ринкової кон’юнктури органічної продукції внаслідок світової продовольчої кризи та зростання цін.
  3. Уповільнення темпу зростання ринку через зниження рівня життя населення.
  4. Обмежений доступ вітчизняних виробників на ринок органічної продукції, необхідність співпраці з трейдерами.
  5. Нестабільність вітчизняних ринків сільськогосподарської продукції.
  6. Перевищення експорту органічної продукції над реалізацією на внутрішньому ринку.

IV. Економічні фактори (курс валют, рівень інфляції, зміна рівня доходів населення, державна податкова політика тощо):

  1. Зростання цін на сільськогосподарську техніку, добрива та засоби захисту рослин.
  2. Падіння попиту через зниження доходів населення.
  3. Нестабільна податкова політика в Україні.

V. Політичні та правові фактори (рівень політичної стабільності у країні, рівень правової грамотності населення, рівень законослухняності, рівень корумпованості влади):

  1. Відсутність відповідної законодавчої та нормативної бази органічного сільськогосподарського виробництва.
  2. Відсутня урядова стратегія та програми підтримки і розвитку органічного сільськогосподарського виробництва.
  3. Органічне сільськогосподарського виробництво не має функціонуючої державної системи контролю, яка була б акредитована на національному та міжнародному рівнях і охоплювала контроль як операторів органічного сектора, так і продукції.
  4. Відсутні державні правила ведення органічного сільськогосподарського виробництва.
  5. Незавершена земельна реформа та відсутній прозорий та цивілізований ринок сільськогосподарських земель.

VI. Науково-технічні фактори (рівень розвитку науки, впровадження інновацій, державної підтримки розвитку науки тощо): відсутня підтримка державою науково-технічних досліджень в органічному сільськогосподарського виробництві.

VII. Соціально-демографічні фактори (чисельність і статево-вікова структура населення, рівень народжуваності та смертності, рівень зайнятості населення тощо):

  1. Недостатній рівень продовольчої забезпеченості населення продуктами харчування.
  2. Низький рівень доходів населення.

VIII. Соціально-культурні фактори (традиції й система цінностей суспільства, існуюча культура споживання товарів і послуг, наявні стереотипи поведінки людей): відсутня реклама органічних продуктів харчування, тоді як традиційна продукція широко рекламується на телебаченні.

IX. Природні й екологічні фактори (кліматична зона, стан навколишнього середовища, відношення громадськості до захисту навколишнього середовища):

  1. До 90% орних земель в Україні мають різний рівень деградації, що призвело до зниження їх родючості.
  2. Втрати врожаю та погіршення якості продукції внаслідок несприятливихпогодних умов та природних явищ катастрофічного характеру.

 

Внутрішні фактори, що стримують розвиток органічного сільськогосподарського виробництва в Україні:

І. Організація (рівень кваліфікації учасників, їх зацікавленість у розвитку органічного виробництва, наявність взаємодії між учасниками):

  1. Дослідження, освіта та консультування з питань органічного виробництва в Україні знаходяться на початковій стадії.
  2. Інформація щодо ситуації та причин певних явищ є недостатньою: масштаб та потенціал ринку окремих товарів; недолік вітчизняних кваліфікованих спеціалістів, відсутні сучасні дослідницькі ферми, недостатня система підготовки фермерів та контролерів.
  3. Нерозвинені підприємницькі якості виробників органічної продукції знижують життєздатність та ефективність органічного виробництва.
  4. Низький рівень співпраці регіональних та місцевих рад, дослідницьких інститутів та ВНЗ з питань органічного сільськогосподарського виробництва з організаціями та державними установами на державному та місцевому рівнях.
  5. Відсутність розвиненої інфраструктури зберігання та переробки органічної сировини.

ІІ. Виробництво (виробничі потужності, якістьустаткування, якість продукції, що виробляється, наявність патентів і ліцензій, собівартість продукції, надійність каналів постачання сировини й матеріалів тощо):

  1. Зменшення врожайності овочевих культур.
  2. Частка площі під органічними овочами в Україні не перевищує 4,2% від загальної площі ріллі з органічним статусом.
  3. Недосконалі методи органічного вирощування рослин та розведення тварин відповідно до природно-кліматичних умов.
  4. Необхідний перехідний період від 1 до 3 років.

ІІІ. Фінанси (витрати виробництва, доступність капіталу, швидкість обороту капіталу, прибутковість бізнесу тощо):

  1. Нестача фінансових ресурсів у вітчизняних виробників для розвитку органічного виробництва та впровадження інноваційних технологій.
  2. Вартість сертифікації органічної продукції становить від 300 дол. США за день і залежить від площі сільськогосподарських угідь.
  3. Низький рівень рентабельності овочевих культур.

IV. Інновації (частота впровадження нових продуктів, рівень їх новизни, строки окупності коштів, інвестованих в інновації тощо): відсутність статистичної інформації щодо: інновацій в органічному виробництві; їх використання вітчизняними виробниками; трансферу технологій та ноу-хау.

V. Маркетинг (якість продукції з точки зору споживачів, популярність торговельної марки, повнота асортименту, рівень цін, ефективність реклами, репутація виробників, ефективність системи збуту, кваліфікація обслуговуючого персоналу):

  1. Відсутній соціально-відповідальний маркетинговий підхід у виробників та маркетингових організацій, продавців та інших учасників, який є запорукою дотримання основних принципів органічного виробництва, що необхідні для встановлення ринкових відносин, співпраці тощо.
  2. Нерозвинені рекламна політика, порядок виходу на ринок та збут: відсутній національний логотип української органічної продукції; населення не достатньо ознайомлене з цілями органічного господарства; слабо розвинуто просування органічного виробництва та органічної продукції; недостатня співпраця з виробниками сільськогосподарської продукції, які недостатньо обізнані щодо органічного землеробства.
  3. Споживачі та фермери недостатньо обізнані щодо позитивного впливу на довкілля та живу природу органічного виробництва.
  4. Недостатньо розвинений внутрішній ринок та відсутня державна підтримка погіршує позиції вітчизняних виробників на світовому ринку органічної продукції.
  5. Ціни на вітчизняну органічну продукцію на 50-300% вище за традиційну.
  6. Недостатня кваліфікація торгівельного персоналу у магазинах органічної продукції.

 

Перспективи розвитку ринку органічної сільськогосподарської продукції в Україні:

Органічне сільськогосподарське виробництво, яке характеризується мінімальним використанням хімічних добрив та засобів захисту рослин, не використовує генетично модифіковані організми, базується на бережливому ставленні до природи і одночасно є ефективним, в аграрному секторі економіки Україні має значні перспективи завдяки:

  1. Природно-кліматичним умовам: приблизно 40% території України займають потенційно родючі ґрунти, які не забрудненні до небезпечних меж і де можливе вирощування екологічно чистої продукції на рівні найсуворіших світових стандартів (Північно-Полтавський, Вінницько-Прикарпатський, Південно-Подільський, Північно-східно-Луганський (рис. 4); високий вміст гумусу (3-5%) і суглинковий механічний склад чорноземів забезпечують високу врожайність, особливо зернових та олійних культур; виробничий потенціал сільського господарства України, який використовується лише на 30%, дозволяє виробляти у 10 разів більше, ніж було витрачено (так званий "закон Подолинського") [Подолинский С. А. Труд человека и его отношение к распределению энергии / С. А. Подолинский. ― М. : Ноосфера, 1991. ― 161 с.].
  2. Науково-практичною базою: Національна академія аграрних наук України, Національний університет біоресурсів та природокористування України, Полтавська державна аграрна академія, Інститут агроекології та природокористування, Житомирський національний агроекологічний університет, Миколаївський національний аграрний університет, Білоцерківський національний аграрний університет,Вінницький державний аграрний коледж.
  3. Дослідженнями таких вітчизняних вчених, як: С. Антонець, М. Артиш, С. Бегей, Н. Берлач, В. Гудзь, В. Вовк, М. Капштик, В. Кисіль,М. Кобець, Ю. Манько, Є. Милованов, В. Писаренко, П. Писаренко, І. Примак, М. Рибак, П. Стецишин, В. Пиндус, В. Рекуненко, О.Ходаківська, М. Шикула, І. Шувар та ін.
  4. Досвіду виробників органічної сільськогосподарської продукції: ПП "Агроекологія", ПСП "Деркул", ПСП "Зоря", СТОВ племзавод "Здобуток", Група аграрних компаній ЕтноПродукт, спілка селянських господарств "П’ятидні", СГПП "Рать", ПП "Галекс-Агро" та ін.
  5. Забезпеченості вітчизняною сільськогосподарською технікою від: ВАТ "Хмільниксільмаш", ВАТ "КБ "Бердянськсільмаш", ВАТ "Галечина-машзавод", ВАТ "Уманьферммаш", ВАТ "Борекс", ВАТ "Білоцерківсільмаш", ВАТ "Завод "Фрегат", ВАТ "Червона Зірка".
  6. Наявністю біологічних засобів захисту рослин та добрив від вітчизняних виробників: ТОВ "Терравіта", ВАТ "Біоветфарм", ТОВ "Центр Біотехніка", ВКПФ "Ганоль", ПП "БТУ-Центр", НТВ "Відродження", ТОВ "Компанія Беста", ТОВ "Агрофірма Гермес", МЕФ "Аква Віта", ПП "НВ Біоленд" та ін.
  7. Інформаційно-консультаційній допомозі учасників руху органічного виробництва: Федерації органічного руху України, Швейцарсько-українського проекту "Сертифікація в органічному сільському господарстві та розвиток органічного ринку в Україні" (FiBL, Міжнародна Громадській Асоціації учасників біовиробництва "БІОЛан Україна", ТОВ "Органік Стандарт", Центру органічного землеробства "Полтава-Органік", Всеукраїнської громадської організації "Асоціація Агроекологів України", Клубів органічного землеробства, Агро-Екологічного Центру в Полтаві, Центр екологічної безпеки споживачів "ЕКОСТАНДАРТ", Спілка учасників органічного агровиробництва "Натурпродукт", інтернет-магазинів "Натур-Бутік" і "ОрганікЕра" та ін.
  8. Нормативно-правовій базі, яка підтримує та стимулює розвиток органічного виробництва в Україні, обмежує застосування генетично модифікованих організмів.
  9. Зростаючому попиту на органічну сільськогосподарську продукцію – за результатами досліджень більше 60% населення готові купувати цю продукцію.
  10. Збереженню екології та високій якості продукції: органічне сільськогосподарськевиробництво – це виробнича філософія, яка забезпечує бережливе ставлення до навколишнього середовища, збереження здоров’я населення і майбутніх поколінь, толерантного ставлення до сільськогосподарських тварин.

Придатність території України для вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції.

Рис.4. Придатність території України для вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції

Джерело: дані [Кисіль В.І. Біологічне землеробство в Україні: проблеми і перспективи / В.І.Кисіль ― Харьків: Штрих, 2000. ― 161с.]

Отже, перспективи розвитку ринку органічної сільськогосподарської продукції в Україні, на наш погляд, визначаються такими факторами:

  • політичними: формування законодавчої та нормативно-правової бази, що регулює органічне виробництво в Україні та використання ГМО; імідж країни як виробника органічної сільськогосподарської продукції; регіональна політика щодо підтримки органічного виробництва;
  • організаційними: досвід вітчизняних виробників у виробництві органічної продукції; кваліфікація управлінського та виробничого персоналу; впровадження інновацій;
  • технологічними: збільшення врожайності зернових та олійних культур за умови дотримання вимог органічного сільськогосподарського виробництва; наявність та доступність необхідної сільськогосподарської техніки, органічних добрив і біологічних засобів захисту рослин; забезпеченість матеріальними ресурсами; 
  • енергетичними: використання ресурсозберігаючих технологій; пошук відновлювальних джерел енергії; поступовий розвиток безвідходного виробництва; економія ПММ;
  • економічними: вартість органічної сільськогосподарськоїпродукції як мінімум на 30% вище за традиційну; зменшення витрат на ПММ; відсутні витрати на мінеральні добрива та засоби захисту рослин; фінансова підтримка іноземними організаціями;
  • маркетинговими: незначна кількість конкурентів; попит на органічну сільськогосподарськупродукцію стабільно зростає як в Україні, так і за кордоном; участь у міжнародних і вітчизняних виставках органічної продукції;
  • природно-кліматичними та екологічними: наявність земель, придатних для органічного сільськогосподарського виробництва; невикористаний потенціал сільського господарства; позитивний вплив на навколишнє середовище;
  • соціальними: позитивний вплив органічної сільськогосподарськоїпродукції на здоров'я населення; розвиток сільської місцевості; підвищення рівня зайнятості сільського населення; розбудова закладів соціально-культурної сфери села; розвиток "зеленого" туризму; обмін досвідом між іноземними та вітчизняними учасниками ринку органічної продукції.

Наші висновки ґрунтуються на зацікавленості вітчизняних споживачів в органічних продуктах харчування, оскільки сьогодні їх якість стала значно гіршою, вплив деяких продуктів на здоров’я людини залишається не дослідженим. У зв’язку з цим більшість споживачів в Україні прагнуть до ведення здорового способу життя та споживання якосної продукції, оскільки харчування є невід’ємною складовою повноцінного життя та високого рівня працездатності.

Південь Органік

Центр екологічного землеробства «Південь Органік» МНАУ.

Наукові вісники МНАУ

Нові видання МНАУ

Газета "Агросвіт"

 

Flag Counter

Справжнє джерело багатства і капіталу – людські мозок, натхнення, уява та віра в майбутнє! (Стів Форбс)